Вітання Аніме та манґа українською
Головна Новини Аніме Манґа Статті Кузня Шрифти Форум Лінки
Йокай монстр

Авторизація
 

Смертельний концерт – фанфік

Світ: Naruto
Жанр: пародія

– А тепер оголошення! – сказала по закінченню обіду наглядач дівчачої підліткової колонії Тсунаде. – Завтра до нас приїжджає виступати одна рок-група. Її спонсор – мій давній друг, тому я попросила його, щоб він організував нам один концертик. До речі, група називається «Коноха».
В залі піднявся скажений рев: «Коноха» була найпопулярнішим молодіжним ансамблем, який грав пауер-метал, її слухали, співали її пісні і передавали про її учасників найрізноманітніші плітки. Їхні альбоми «Країна Хвиль», «Екзамен на чуніна» і «Помста брата» розкуповували за годину, ледь не розносячи прилавки й ятки, де ті продавалися. Хоча, правду кажучи, ніхто з ув’язнених ні разу в житті не бачив живого «коносьця», але всі вважали їх красенями.
Хіната, яка працювала на роздачі, випустила з рук підноса. «В «Коносі» співає Наруто-кун! – перелякано подумала вона. – Ми ж не бачились ще з початкової школи! Що мені йому сказати, коли ми зустрінемось?! Що робити?!!» На щастя (чи на жаль?), ніхто не помітив її паніки, так всі були захоплені новою звісткою.
 Того вечора розмови не припинялись до самої ночі.
– Як думаєш, хто з них найгарніший? – спитала Сакура у своєї сусідки Іно.
– Не знаю, напевне, Наруто-кун, – невпевнено сказала та. – Або Кіба-кун.
– Не може бути барабанщик найгарнішим! – відразу обурилася дівчина з камери напроти. – Це має бути або вокаліст, або бас-гітарист!
– Заглохни, Тентен! – обірвала її ще одна, Темарі, і вже до всіх інших, звернулася: – Нічого ви, дурненькі в житті не тямите: найхаризматичніші завжди ті, хто грає на клавішних.
– А от і не правда! – відразу ж заперечила їй Іно. – Закладаюсь, що найгарніший з них все-таки Наруто-кун! У нього такий офігезний характерний тенор!!! – і з цими словами вона повалилась на ліжко, обхопивши обома руками подушку, так, ніби вже обіймала омріяного першого вокаліста і гітариста в одному флаконі.
– А от і ні! – знову обурилася Тентен. – Ліричний баритон Саске-куна кращий!
– Заглохни! Бас Шино-куна – the best!!! – гиркнула на неї Темарі.
Такі от суперечки велися аж до самого ранку. Лише на світанку, коли Тсунаде набридло слухати невпинні крики й вигуки, вона по мікрофону пригрозила, що включить в камерах електричний струм (а в цій колонії надзвичайно суворого режиму була передбачена навіть така система), і тоді всі вже точно замовкнуть, але по стану здоров’я завтра бути на концерті не зможуть. Це подіяло, і вже через п’ятнадцять хвилин всі дівчатка спали як убиті.


Тим часом по нічній дорозі мчав невеличкий фургончик з учасниками «Конохи» і їх менеджером за рулем. Хто там чим займався: Наруто уже вкотре настроював гітару, Кіба вичісував бліх, які чомусь ніяк не виводилися, зі свого Акамару, Шино переглядав і розкладав у новому порядку свою колекцію жуків, а Саске тихо молився, щоб його завтра не розірвали фанатки. Він добре пам’ятав, що було на минулому концерті, а тоді ж вони виступали всього лиш в пансіоні для благородних дівиць. І от сьогодні «Коноха» їхала в дівчачу колонію. Їхньому спонсору, божевільно багатому письменнику модних еротичних романів Джірайї, чомусь прибандюрилось організувати там концертик, і тепер невеликий фургончик (просто сірий, щоб не впізнали фанати) – єдина особиста власність самого гурту – бадьоро котився по дорозі, підминаючи під себе асфальт.
– Какаші-сенсей (а Хатаке був по сумісництву ще й вчителем вокалу), може, все-таки, не треба? – уже наперед знаючи відповідь, спитав у менеджера Саске. – Ну що я вам зробив, що ви мене так мучите? Відпустіть мене, будь ласка! Я відмовлюсь від усього свого гонорару на вашу користь, лише не змушуйте мене виступати в «Коносі» знову! Я згоден навіть на безплатні записи пісень, але, благаю, дозвольте мені не виходити на сцену!
Какаші повернувся до хлопця й усміхнувся, продовжуючи вести фургон (на правила дорожнього руху йому було, м’яко кажучи, начхати):
– У світі естради ті, хто не виконують наказів начальства – гади останні. А ті, хто покидає напризволяще своїх друзів – ще в тисячу раз гірші. Тепер подумай про те, що я сказав, і сам даси відповідь на своє питання.
Саске зітхнув:
– Я ж не покидаю групу, Какаші-сенсей! – мовив він. – Я просто не хочу виступати! Невже це неможливо?
Хатаке все так само з усмішкою похитав головою і повернувся назад до дороги. Учіха тоскно подивився на замкнені двері фургону (ключ висів на шиї в менеджера денно і нощно) і продовжив свою молитву.
– Та не переживай ти так, Саске! – Наруто на мить відірвався від своєї гітари і підморгнув другу. – Якщо тобі твоїх фанаток мало, я трохи своїх можу позичити, і тоді... – хлопець притих, помітивши, який вираз має обличчя бас-гітариста. – Та заспокойся ти, я ж пожартував! Пожартував, чуєш?! Не треба дивитись так, ніби готовий мене убити!! – уже набагато нервовіше сказав він.
– Саске, нема чого переживати, – встряв Кіба, – в Наруто дай Бог, щоб хоч одна фанатка знайшлася, так що йому просто не буде кого тобі позичати!
– Заткнешся сам, чи мені тебе заткнути?! – тихо з погрозою спитав Учіха.
– Тоді ти залишишся наодинці зі своїми фанами, – ніби сам до себе промовив Шино. Саске озвіріло розвернувся до Абураме.
– Та годі вже, хлопці, – примирливо мовив Какаші. – Вам виступати завтра, а ви тут сваритесь. Негоже так.
– Це Саске! Це все він! – вигукнув Наруто.
– Ага, а хто перший почав його зачіпати? – неголосно запитав у вокаліста Шино.
– А ти підтримав! – огризнувся Удзумакі.
– Та що, вам більше нема що робити, тільки як з мене знущатися?! – не витримав раптом Саске. Обхопивши голову руками, він заліз в своє крісло і забився в найдальший його куток. Інші учасники гурту зібрались біля Какаші.
– Затуркали ви хлопця, – трохи з осудом сказав їм менеджер. – Не можна ж так!..
– Та ми що?.. Ми ж нічого!.. Пожартували просто!.. – почав виправдовуватись Наруто.
– Раніше Саске таким не був, – піддакнув Кіба. – І сам веселіший, і фанаток якось легше витримував.
– То було до Орочімару... – почав Наруто, але всі негайно на нього зашикали.
– Трохи думай, що кажеш! – прошипів йому Кіба. – Нової істерики хочеш?!
Хлопець заперечно затряс головою і спішно перевів розмову в інше русло:
– А чого, власне, Джірайя хоче, щоб ми виступили в тій колонії? Це ж не принесе йому ніякого прибутку!
Какаші задумався.
– Тут така складна історія, хлопці, – нарешті відповів він. – Наш шановний спонсор вчився в школі разом з наглядачкою цієї шарашки. Вона була і залишається його єдиним коханням, – хлопці разом поперхнулися сміхом, – в тому розумінні, звісно, яке він в це слово вкладає, – відразу ж виправився Хатаке. – Одним словом, Джірайя намагається привернути до себе увагу Тсунаде – а саме так звуть ту жінку – будь-яким способом. Ну, і тут пригодилися ви як найпопулярніша рок-група. Ось така історія.
Хлопці задумались і на трохи притихли. Уже світало, і на горизонті поволі вималювалась примарна тінь будівель колонії.
– Ну от, приїхали! «Коноха», збираємо апаратуру і йдем готуватися до концерту! – ніби нічого не сталося, бадьоро мовив Какаші.


Всі дівчата не могли дочекатись вечора, коли мав початись концерт. Тсунаде вжила всіх можливих заходів безпеки, а саме: оточила сцену потрійним бар’єром з колючого дроту, пустила по ньому струм і викликала всіх своїх охоронниць. Коли ж учасники гурту «Коноха» нарешті вийшли на сцену, їх зустрів шалений рев. Але уже через мить дівчата пережили, напевне, найбільше розчарування в своєму житті: рокери виявились зовсім не такими, як вони собі уявляли. Ну, по-перше, Наруто-кун, яким так захоплювалась Іно, виявився невисоким білявим хлопцем з дурнуватим обличчям. Кіба-кун теж був не красень, а Шино-кун взагалі ховав очі за темними окулярами і нижню частину лиця за шарфом. Лише Саске-кун виправдав надії, і тепер всі дівчатка переключилася на нього. Якось саме собою виявилося, що і голос в нього найкращий, і грає він найкрутіше, і вдягається найстильніше (хоча, чесно кажучи, костюми всім підбирав Какаші – ще одна сторона його багатогранного таланту – і ні кому не надавав переваги).
В Саске дрібно затремтіли коліна, коли він побачив маніакальний блиск в очах публіки. Відразу ж згадалися благородні дівиці з пансіону, а вони перед концертом виглядали набагато спокійнішими. «Все гаразд, все добре, – почав подумки заспокоювати себе Учіха. – Нічого страшного. Відіграю концерт і піду собі звідси. Ніхто мене не дожене, он які тут заходи безпеки: і дріт, і ті дамочки з електрошокерами». Дійсно, Куренаі, Анко, Шізуне і ще зо два десятки рішуче настроєних «леді правосуддя» мали справді грізний вигляд.
Спочатку відіграли кілька інструментальних номерів – так, для розігріву, – а тоді взялися за пісні. Першими прозвучали композиції з «Країни Хвиль» – «Я народився у снігах...» (соло Шино), «Бій за друга» (Наруто і Саске), «Плачу за тобою» і «Смерть Хаку». Потім були пісні з альбому «Екзамен на чуніна»: «Зрадник», «Суперники», «Де ти?» (соло Наруто) і спільний з вокальним тріо «Sound» проект «Захищу». Правда, саме тріо присутнє не було, тому його куплети виконувала ошаліла від такого повороту подій публіка. І, нарешті, коли всі вже були не самому піку напруження, «Коноха» виконала свою найхітовішу пісню з останнього альбому – «Проклятий месник». Шалена партія гітари в Наруто накладалася на плавну ліричну мелодію, яку співав Саске, що створювало ефект гармонійного парадоксу. Дівчата ридали, і навіть Тсунаде пустила сльозу: у неї теж був колись дурненький менший братик. Потім виріс, сів на мотоцикл, який йому подарувала занадто добра старша сестра, і на наступний день розбився насмерть. До розчуленої жінки підійшов Джірайя.
– Ти така прекрасна, навіть коли плачеш, – тихо прошепотів він. Весь приємний настрій Тсунаде відразу ж розвіявся.
– Я з тобою на побачення не піду, і не надійся! – категорично заявила вона.
– А я і не думав тебе запрошувати, – швидко (підозріло занадто швидко) відповів письменник, похапцем змінюючи траекторію своєї руки, щоб вона, оминувши талію жінки, взяла зі столу бутерброд – а на концерті був ще й шаровий хавчик!
– Ну, і як тобі моя група? – трохи згодом запитав Джірайя. Концерт саме закінчився, і тепер учасники роздавали автографи. Правда, оскільки дівчатка з колонії розчарувалися у всіх, крім Саске, Наруто, Кіба і Шино потихеньку злиняли, залишивши Учіху розбиратися з фанатками, а самі пішли гуляти по залу. Бас-гітарист люто блискав на них очима, але сам втекти не міг, оскільки залишився один.
– Гарно співають. Дійсно гарно, – Тсунаде вирішила чесно казати всю правду, навіть якщо це буде лестити Джірайї. – І пісні в них хороші. Хто пише їм слова і музику?
– Какаші. Він колись консерваторію по композиторському закінчував, та й літературний дар у нього нічогенький. До речі, на відміну від тебе, він гідно оцінив мої книжки, – перше речення письменник сказав трохи неохоче, зате останнє – з істинною гордістю творця. Тсунаде лише гмикнула: яким самозакоханим хвальком був, таким і залишився.
Тим часом Наруто без конкретної цілі гуляв по залу, коли раптом почув дзвін розбитого скла. Обернувся, але нікого не побачив. В ньому проснулось знайоме відчуття, і він пішов, ніби по намальованому фосфореціюючими фарбами сліду.
Хіната стояла, притулившись спиною до стінки, ніби шукаючи в ній опору. Тільки що вона побачила Наруто-куна і ледь встигла від нього втекти. Вона ще була неготова до зустрічі, не знала, що сказати...
– Привіт, Хінато! Давно не бачились! Чого ховаєшся? – словесний потік впав на неї як грім з ясного неба. Дівчина стала червона як рак і, непритомна, сповзла по стінці.
А в цей час біля столу, за яким роздавав автографи замучений фанатками Саске, зчинилася бійка. Хитра Іно, якій хлопець вже підписав альбом, вирішила, що цього їй замало і спробувала пробратися в чергу вдруге. Пильна Сакура, яка намагалась здійснити такий самий план, відразу ж це помітила і зчинила галас. В результаті виникла бійка, в центрі якої опинилися Яманака з Харуно. Дівчата тягали одна одну за коси і вигукували такі слова, від яких навіть Джірайя почервонів.
– Нічого собі, і ти з такими живеш?! – вражено спитав він у Тсунаде. Та лише стенула плечима.
– Звикла, – просто відповіла вона, – і тепер не звертаю уваги. До речі, тебе теж оточують не надто приємні особистості, такі, як отой ваш менеджер, Какаші. Чого це він весь час ходить, півлиця сховавши в шарфі?
– Манія переслідування: як і в кожних геніальних людей, у нього якийсь бзік. Скільки я його знаю, він боїться показувати своє лице на людях, бо чомусь вважає, що за ним будуть тоді ганятися.
Тсунаде нерозуміюче похитала головою. Як каже народна мудрість, вік проживеш, а однакових психів ні разу не побачиш.
Тим часом Саске насолоджувався хвилинами спокою – в бійку втягнулися і решта дівчат, – як раптом чергова ув’язнена, невідомо як пробравшись через ту колотнечу, підсунула йому під носа диск.
– Розпишіться, будь ласка! – фальшиво пропищала вона. Учіха підвів погляд, щоб подивитися, хто з ним говорить. Ох, дарма він це зробив! На хлопця дивилися підведені фіолетовими тінями золотисті очі. Дивакуваті сережки, довге темне волосся, зачеплене в псевдодівчачі хвостики, і фальшивий костюм в’язня, зшитий зі старих простирадл, доповнювали загальний ефект. Перед Саске стояв Орочімару, найвідданіший фанат – як класифікував він сам себе – і збочений маніяк – як оцінював його бас-гітарист. Невідомо яким способм чоловіку вдалось потрапити в колонію, і ось тепер він стояв перед предметом свого обожнювання.
– Саске-кун, ходімо зі мною, – улесливим голосом заканючив Орочімару. Учісі здалося, що в нього по спині марширують цілі полчища мурашок. Він відразу згадав, як маніяк один раз підловив його, передягнувшись в миршаву бабцю (до речі, слід відмітити акторські здібності чоловіка), і, попросивши піднести речі додому, заманив його в якусь кімнатку, а там прив’язав до стільчика і заставив підписувати одну афішу концерту «Конохи» за іншою. Сам же Орочімару в цей час намалював йому на лівому плечі три томое і почав їх облизувати. Іще невідомо, що маніяк зробив би далі, якби не втрутилися правоохоронні органи. На щастя Саске, він саме мав тоді повернути якісь гроші Наруто, і, коли Учіха не з’явився, хлопець, не довго думаючи, викликав поліцію. Відтоді Саске не бачив Орочімару: того по якійсь статті засудили, – але будь-яка згадка про маніяка виводила його на грань істерики. І ось тепер чоловік стояв просто перед ним і майже лагідно посміхався, а в очах у нього світився божевільний блиск. І нерви Саске не витримали: закричавши не своїм голосом, він перекинув стіл і щодуху дременув до виходу. Орочімару було кинувся за ним, але дівчата, побачивши, що їхній кумир тікає, помчали за хлопцем, підім’явши під себе колючий дріт та охоронниць, і буквально втоптали нещасного маніяка в підлогу. Вони гналися коридорами, як оскаженіле стадо слонів, і ось уже їхня ціль стала такою близькою, що майже рукою дотягнутись, але..!
Саске кулею вилетів з дверей і відразу ж натиснув кнопку блоку на електронному пульті. Техніка відреагувала на диво швидко: мить – і від фанаток Учіху відділила товста металева перегородка. Почувся глухий удар, а потім незчисленна лайка десятків голосів. Та дуже швидко все стихло: дівчатка уміли визнавати свою поразку. Саске ще трохи зачекав, а тоді без зайвого шуму сповз без тями по стіні. Аж десь через півгодини його знайшли Какаші та інші «коносьці». Учіха на мить розплющив очі.
– За що це мені? – тихо простогнав він.
– Просто ти у нас такий харизматичний, – з усмішкою, але все ж таки співчутливо відповів Наруто. Саске страдницьки закотив очі і знову вирубився.
– Давайте, хлопці, допоможіть мені віднести його в фургон, – мовив Какаші, а сам подумав: «Недарма, ох, недарма я зав’язав з рокерською кар’єрою і почав ховати своє обличчя!»
Тим часом ув’язнені, уже по камерах, ділилися враженнями від сьогоднішнього концерту.
– Не знала, що в Саске-куна такий шикарний контртенор! Тоді, коли він побачив ту дивну дівчину, у нього так зазвучав голос!.. – ділилася враженнями з Сакурою Іно. Її сусідка лише згідно кивнула.

Кінець

Для тих, хто не знає музичної термінології:

  • характерний тенор – високий чоловічий голос з досить різким звучанням;
  • ліричний баритон – м’який, приємний чоловічий голос середнього регісістру звучання;                   
  • бас – низький чоловічий голос;
  • контртенор – чоловічий голос, який виконує високі ( ну дуже високі ; ) ) жіночі партії.
Написано: 29.05.2008
Опубліковано: 17.10.2009
Автор: Magnolia

    Нове UAnime RSS
Манґа
Сага про Вінланд
том 11
 
Манґа
Кантата кішки
повністю
 
Манґа
Тату
повністю
 
Манґа
Пташина Кав’ярня!
част. 10
 
Манґа
Ванпанчмен
част. 4-6
 
Субтитри
Однокласники
повні
 
Манґа
Планета Сутакола
том 1
 
Субтитри
Журнал теплих моментів
повні
 
Манґа
Дюрарара!!
том 4
 
Манґа
Ґанц: G
част. 6-9
 
 
2005-2017 © Mirra
Використання матеріалів з даного сайту можливе лише за умови обов'язкового погодження з усіма їхніми авторами та співавторами або з адміністрацією сайту, якщо інші автори або їхня контактна інформація не зазначені.