Дык здесь же не про тебя, а про то, что ты переводишь и собираешся переводить. Зачем так темы то называть?

Анимэ, я так понимаю?

Кстати, чего это все шипят? На русский shi полагается переводить как си. Неужели на украинский правильно будет ши? Кто-нить видел книги Акутагавы на украинском? Как там его имя написано?

Я думаю, українською треба писати "сі" або "ші" - але ніяк не "ши", бо це має бути м'який звук.

->Мірра
так, цю тему вилучити, випадково не туди запостився. до речі, десь я бачив цей нік, не на анімезисі випадково? ^_^

а щодо "ші" могу прочитати цілу лекцію, так мене це бісить!
в українській мові, як і в японській після шиплячих і-тонке ЗВУЧИТЬ (як в слові ЖІНКА). для російськомовних це важко зрозуміти -- вони кажуть ЖЫНКА. із-за того, що в російській мові після шиплячих закриті голосні огрубляються, вони виробили собі манеру транскріпції японських звуків, яку я називаю сюсюкання. вони пишуть мітцубіСІ (японською, українскою буде мітцубіШІ), якби вони писали як в англійській транскріпції mitsubiSHI, тобто російською митцубиШИ, то їхня цільова аудиторія (росіяни) читала би це митцубиШЫ, а японський звук し - це інше, ніяк не ШЫ, а скоріше російською СИ; тому вони у себе прийняли манеру сюсюкати (хоча є у японців інколи така манера, треба визнати, хоч і рідко, в деяких діалектах) - це стосується し,しゅ,しょ (вони транслітерують відповідно си, сю, сё). Але УКРАЇНСЬКОЮ це буде ШІ, ШЮ, ШЬО, тому що в українській мові ці голосні після шиплячих ЗВУЧАТЬ!!

тому я страшно бішусь, коли наші перекладачі, взагалі-то з нормальними перекладами, сліпо наслідують мос*?&^ське написання -- і це не дивно: вчились-то вони всі десь в пітері-москві... якщо при перекладі не зважати на спорідненість мов -- а це приклад спорідненості української і японської фонетики, то нафіга взагалі перекладати? щоб передати тільки інформацію? тоді я краще англійські переклади читатиму

мінус-один

Я вже не буду видаляти цю тему, бо вже є відповіді.
Якщо б ти зареєструвався, міг би видаляти свої випадкові небажані повідомлення сам.

Щодо cі ші ши shi si...

Це ти вірно сказав, і саме тому "ші" є, можливо, найкращим переданням японського читання букви し
Але...
Звучання し може варьюватися від "сі" до "ші" - не тільки в залежності від діалекту, а взагалі від особливостей мовлення кожного окремого японця. Кажучи просто - абсолютно правильними є обидва варінти, а найпоширеніша (але не вірніша) вимова десь посередині. Якщо ж згадати, що російське "си" є офіційною японською транслітерацією し (це не росіяни так вирішили, а японський уряд), то прийдемо до думки, що, можливо, більш вірним написанням し українською буде саме "сі", хоча воно і не так точно передає найбільш розповсюджену вимову цього звуку.

Про офіційну транслітерацію японських літер українською я нічого не чула (якщо хтось про таке знає - напишіть). Тому, думаю, тут кожен може вирішувати сам, як писати - більш близьке до вимови "ші" чи більш формальне "сі".

Особисто я, поміркувавши, обрала "ші", але це лише моя думка. "Сі" також буде вірно. Головне, щоб не писали "ши" - бо це вже ніяким боком літеру &#12375 не відображує.

На моё ИМХО пытаться точно передать звучание другого языка дело заведомо гиблое. Если мне не изменяет память в системе Поливанова (она же официальная японская, если ни чего не путаю) речь идёт о записи японского кирилицей, т.е. касается не только русского.
Тем не менее хотелось бы узнать мнение украинский японистов. Писать как нравится имхо большое зло. Нужно раз и навсегда определиться (заметте, я не настаиваю на конкретном варианте, т.к. по яп. и укр. экспертом меня назвать сложно), для того чтобы имена и названия всегда писались одинаково и соответственно узнавались даже начинающими отаку, не особо разбирающихся в тонкостях японского языка.

офіційна японська транслітерація, ромаджі, тому і називається ромаджі, мені здається, що стосується запису японських звуків ЛАТИНСЬКИМИ знаками. в латинській мові, дійсно, si найближче передає ші. японці обрали саме латину, тому що хотіли, щоб транслітерація охопила якнайширшу цільову аудиторію (а латинськими знаками користується півсвіту).

але англійська мова, наприклад, сильно відрізняється від латини (за фонетикою) -- в ній, зокрема, є звук shi, як в слові SHE. тому коли носії англійської мови зіткнулися з офіційним ромаджі, вони переправили його до вимог звучання своєї мови (якщо їхня мова здатна передати точніше японський звук, чому користуваться латинською фонетикою?). цією транслітерацію (не пам"ятаю, як вона називається), з shi, користується зараз переважна більшість англомовних людей. навіть офіційні назви, щодо офіційного (латинізованого) ромаджі яких ще недавно наполягали японці, зараз пишуться англінізованим ромаджі: 小泉純一郎 -- Koizumi Junichiro, а не Koidzumi Dzyun'itiro (Коидзуми Дзюнитиро -- рос.).

з кирилицею аналогічна історія. мови-офіційного носія кирилиці (як і латиниці) не існує. існує діапазон кириличних мов, які передають японське звучання в різній мірі. а транслітерація розрахована на усереднену кирилицю. якби японці на момент запровадження офіційної транслітерації розраховували б на українську аудиторію, вони б поза сумнівом передавали б し як ші (і відповідні похідні). вони ж розраховували на віртуальну "кириличну" аудиторію, головним представником якої бачили звичайно саме російську мову.

тому якщо ми перекладаємо японські назви українською (а не кирилицею чи російською), то маємо використовувати ші. аргумент щодо можливого використання сі схожий на аргумент водія, який, маючи 5 передач, наполягає, що може їздити на 4-ій: та будь ласка, можеш, але краще буде виористовувати повний потенціал.

в принципі, я помітив, що діапазон від "сі" до "ші" -- це діапазон від дитини до дорослого. діти часто кажуть "сі". до того ж жінки починають в певних ситуаціях казати "сі", щоб додати собі мое-шності (каваїшності), так само як у нас жінки інколи промовляють деякі звуки шепеляво чи картаво (послухайте радіо!); завдяки цьому вони звучать трохи по-дитячому (мое-фактор).

але "ші" -- саме так говорить доросла людина в звичайній ситуації. я би навіть в російських перкладах запропонував використовувати "ши" як візуальну транслітерацію (це ж в усякому разі не виглядає як шы) -- десь на першій сторінці вказувати, що ши треба читати тонко і все.

(у мене сьогодні вихідний, тому я такий багатослівний )

мінус-один, а не хочеш скласти табличку траскриберації ? Або просто сказати де така є

->Smoke

запросто. юзаємо вікіпедію http://en.wikipedia.org/wiki/Romaji
читаємо уважно прекрасну статтю. в приведеній таблиці нас цікавить графа Revised Hepburn -- хепбернова ревізія (оновлена хепбернова транслітерація)

додаємо українські звуки:
し　ші
しゃ шя
しゅ шю
しょ шьо
じ джі
じゃ джя
じゅ джю
じょ джьо
ち чі
つ цу (тсу)
ちゃ чя (ча)
ちゅ чю (чу)
ちょ чьо (чо)
ぢ джі (ді)
づ дзу
ぢゃ джя (дя)
ぢゅ джю (дю)
ぢょ джьо (дьо)
ふ фу

Ніколи не чув, щоб в реалі японці говорити "сі", взагалі японцям "сі" та ще багато звуків вимовити дуже складно, в них через це і такі проблеми з іноземними мовами...

Теоретично при перекладі на українську "звично" сюсюкати і тікати, як і в російській, але аж ніяк не обов"язково. А оскільки система Поліванова (не японського уряду, а росіянина) - це такий сакс, що далі просто нікуди, я завжди передаю звуки, так як це подав мінус-один трохи вище.

Це моя думка, і я таки японіст...

А ще на мою думку, нічого об"єднувати українську і російську кирилицю, бо вони все ж різні... а взагалі кирилиць є валом, навіть монгольська мова записується кирилицею, і щось я не думаю, що там про систему Поліванова знають...

Это твоё личное мнение, или общепринятое? Если второе, то без проблем. Нужно сделать, или скопировать откуда-то полную табличку, которую начал делать минус-один и вывесить на сайте на видном месте. Вместе с ссылкой на российский аналог, чтоб у людей вопросов не возникало. А то манги переведённой на русский на два, а то и три порядка больше, следовательно и привычки у людей, которые зайдут сюда, будут соответствующие. Россияне тоже не в захвате от системы Поливанова, и подобных дискуссий там тоже хоть отбавляй. Пользуются же ей только для однообразия, как я понимаю.


Почему??? Буквы одинаковые и читаются одинаково. Набор букв несколько разный. И всё.

Дык кирилица, как я подозреваю к монгольскому за уши притянута из соображений далёких от удобства и приспособленности к языку. Чего не скажешь о славянских языках.

А по-моему совсем не аналогичная. Латиница не подходит даже к романским языкам, судя по французскому, не говоря уж про германские. Она туда понтов ради прилеплена, как и китайские иероглифы к японскому. Кирилица же специально для славянских языков создана. Тогда ещё почти единых. Да и сейчас они не сильно различаются.

И где я такой аргумент приводил? Мой аргумент - официальные\общепринятые правила записи японских слов в украинском. Если они отличаются от российских аналогов - необходима табличка на сайте, чтоб ни читатели ни переводчики не путались. Либо преемственность и узнаваемость для потенциальных читателей, если таких правил нет. А похожесть на японский только знающие японский оценят. Остальные и незаметят ничего.
Я пару раз поучаствовал в дискуссиях о том как правильно имя Ранма писать. Бесполезное времяпровождение скажу я вам.

Кстати, А разве Ж - шипящая?

Щи, ищи, щит. Вполне себе звучит и. Или Щ - не шипящая?

Хотя привычка читать ши как шы несомненно есть Хотя ничего не мешает и в данном случае читать как и. Было бы желание. Долго пытался вспомнить украинские слова с "шi". Не смог. Поможите...

->Stargazer
гм. взагалі-то коли я приводив порівняння, я звертався не до тебе

а щодо російських аналогів, то яке мені до них діло? в житті російською мовою чи титрами аніме не дивився (ну брешу, було пару разів), чому я маю підлаштовуватися під російські аналоги? навіть врубитися не можу

п.с. ніші, миші...

Дійсно, мені завжди було дивно, чому росіяни не використовують російське "щи" для передавання し , адже російське "щ" м'яке, на відміну від "ж" та "ш", які завжди тверді.

Це - моя (але на щастя не тільки) думка. В Україні немає занальноприйнятої транскрипції, японісти на сході використовують більше російську, я зі Львова, і тут більшість людей використовує такуж траскрипцію як і я... Росія до Японії ближче, контактів більше, тому і є офіційна траскрипція.



Латинка і кирилиця походять обоє з грецького алфавіту. Ієрогліфи в японській мові зовсім не за вуха притягнута - знав би ти як важко врубатися в текст записаний самою каною, коли 20-30 слів звучать однаково, і різняться тільки ієрогліфами.

Кирилиця була створена для старословянської мови (однієї з південно-словянських), а вже потім була прийнята для староруської і т.д. Далеко не всі словянські мови використовують кирилицю.

А говорити що словянські мови - не сильно відрізняються - це вже просто нонсенс Попробуй здати державний екзамен з польської, я знаю що це (в мене 2 спеціальності)...


Шиплячий

мінус-один - ти однозначно позитивна персона

це був я